ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ У КОНТЕКСТІ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДПРИЄМСТВА
DOI:
https://doi.org/10.31319/2709-2879.2025iss2(11).347738pp75-84Ключові слова:
управління, персонал, зміна чисельності, фінансові результати, підприємствоАнотація
У сучасних умовах стрімких економічних трансформацій та посилення конкуренції особливого значення набуває ефективне управління трудовими ресурсами підприємства. Глобальні тенденції — демографічні зміни, старіння населення, збройні конфлікти, дефіцит кваліфікованих кадрів, цифровізація виробництва, поява нових форм організації праці — формують нові вимоги до кадрової політики та системи управління персоналом. Людський ресурс є не лише фактором виробництва, але й стратегічною перевагою підприємства, здатною забезпечити інноваційний розвиток та стійку конкурентоспроможність
Статтю присвячено комплексному дослідженню трудових ресурсів підприємства та оцінюванню їх впливу на результати господарської діяльності на прикладі ТОВ «Спецтехоснастка» у 2022–2024 рр. Метою роботи є визначення рівня ефективності використання персоналу, аналіз змін його чисельності, професійно-кваліфікаційної та вікової структури, а також оцінювання показників продуктивності праці, плинності кадрів і використання робочого часу. Методологічною основою дослідження стали методи статистичного, структурно-динамічного, порівняльного та факторного аналізу.
У процесі дослідження встановлено, що чисельність та склад персоналу зазнавали суттєвих коливань під впливом воєнних подій, нестабільності зовнішнього середовища та зміни обсягів виробництва. Виявлено зростання частки працівників із професійно-технічною та вищою освітою, що свідчить про підвищення якісного потенціалу трудових ресурсів. Разом з тим зафіксовано тенденцію до старіння кадрового складу, що формує ризики зниження інноваційної здатності підприємства у довгостроковій перспективі.
Показники плинності кадрів демонструють різке скорочення у 2023 році, що пов’язано з удосконаленням системи адаптації нових працівників, підвищенням мотиваційних стимулів та поліпшенням умов праці. Дослідження використання фонду робочого часу засвідчило його зменшення у 2023 році через енергетичні перебої та безпекові загрози, однак у 2024 році відбулося часткове відновлення. Аналіз продуктивності праці показав переважно позитивну динаміку, хоча темпи зростання у 2024 році дещо сповільнилися через підвищення витрат і зниження організаційної ефективності.
Зроблено висновок, що трудові ресурси підприємства залишаються достатньо ефективними та стійкими, але для забезпечення довгострокової конкурентоспроможності потрібне подальше вдосконалення кадрової політики, розвиток компетенцій працівників і формування інноваційних підходів до управління персоналом.
Посилання
Kovalchuk P. M. (2020) Systema pokaznykiv otsinky trudovoho potentsialu pidpryiemstva [System of indicators for assessing the labor potential of an enterprise]. Kharkiv: KhNU Publishing. (in Ukrainian)
Kulchytskyi V. Yu. (2024) Tsyfrovi HR-instrumenty ta yikh vplyv na produktyvnist pratsi [Digital HR tools and their impact on labor productivity]. Ekonomika pratsi, no. 1, pp. 55–70.
Lytvyn O. R. (2022) Sotsialno-ekonomichni faktory formuvannya trudovoho potentsialu v umovakh transformatsii rynku pratsi [Socio-economic factors in the formation of labor potential in the context of labor market transformation]. Visnyk ekonomiky ta upravlinnya, no. 7, pp. 21–37.
Martynenko I. V. (2023) Rozvytok kadrovoho rezervu yak stratehichna zadacha pidpryiemstva [Development of personnel reserve as a strategic task of an enterprise]. Praktyka upravlinnya personalom, no. 2, pp. 8–22.
Oliynyk L. M. (2020) Trudovyi potentsial pidpryiemstva: struktura, komponenty, metody otsinky [Labor potential of an enterprise: structure, components, evaluation methods]. Vinnytsia: VNTU. (in Ukrainian).
Petriv A. S. (2024) HR-stratehiya yak faktor konkurentospromozhnosti pidpryiemstva [HR strategy as a factor of enterprise competitiveness]. Stratehichni priorytety, no. 1, pp. 40–57.
Romanchuk D. O. (2022) Model rozvytku trudovoho potentsialu na prykladi promyslovoho pidpryiemstva [Model of labor potential development on the example of an industrial enterprise]. Ekonomika pidpryiemstva, no. 5, pp. 66–80.
Boiko V. I. (2024) Stratehichne upravlinnya trudovym potentsialom pidpryiemstva: tendentsiyi ta vyklyky [Strategic management of enterprise labor potential: trends and challenges]. Ekonomichnyy prostir, no. 3, pp. 14–28.
Hryshchuk A. O. (2025) Tsyfrovyzatsiya HR-funktsiy yak faktor rozvytku trudovoho potentsialu pidpryiemstva [Digitalization of HR functions as a factor in the development of enterprise labor potential]. Menedzhment ta innovatsiyi, vol. 12, no. 1, pp. 45–60.
Kozak Yu. M. (2021) Investytsiyi v liudskyi kapital pidpryiemstva yak komponent stratehiyi zrostannya [Investments in human capital of an enterprise as a component of growth strategy]. Finansy Ukrayiny, no. 4, pp. 66–79.
Levchuk K., Bandurka K. (2024) Hr management: challenges faced by employers during martial law in Ukrain. Economic bulletin of the Dniprovsky state technical university. no. 2 (9), рp.90-95
official website of Spetstekhosnastka LLC. Available at: https://d-sto.com/ (accessed: 10 October 2025).
Levchuk K., Tarasenko S. (2025) HR management in a modern production environment LLC "Spetstekhosnastka. Economic bulletin of the Dniprovsky state technical university. № 1 (10). 2025.
Ковальчук П.М. Система показників оцінки трудового потенціалу підприємства. Харків: ХНУ видавництво, 2020. 136 с.
Кульчицький В.Ю. Цифрові HR-інструменти та їх вплив на продуктивність праці. Економіка праці. 2024. № 1. С. 55–70.
Литвин О. Р. Соціально-економічні фактори формування трудового потенціалу в умовах трансформації ринку праці. Вісник економіки та управління. 2022. № 7. С. 21–37.
Мартиненко І.В. Розвиток кадрового резерву як стратегічна задача підприємства. Практика управління персоналом. 2023. № 2. С. 8–22.
Олійник Л.М. Трудовий потенціал підприємства: структура, компоненти, методи оцінки. Вінниця: ВНТУ, 2020. 192 с.
Петрів А.С. HR-стратегія як фактор конкурентоспроможності підприємства. Стратегічні пріоритети. 2024. № 1. С. 40–57.
Романчук Д. О. Модель розвитку трудового потенціалу на прикладі промислового підприємства. Економіка підприємства. 2022. № 5. С. 66–80.
Бойко В. І. Стратегічне управління трудовим потенціалом підприємства: тенденції та виклики. Економічний простір. 2024. № 3. С. 14-28.
Грищук А.О. Цифровізація HR-функцій як фактор розвитку трудового потенціалу підприємства. Менеджмент та інновації. 2025. Т. 12. № 1. С. 45-60.
Козак Ю.М. Інвестиції в людський капітал підприємства як компонент стратегії зростання. Фінанси України. 2021. № 4. С. 66-79.
Левчук К.О., Бандурка К.В. Управління персоналом: виклики, з якими стикаються роботодавці під час воєнного стану в Україні. Економічний вісник Дніпровського державного технічного університету. № 2 (9). 2024. C.90-95
Офіційний сайт ТОВ «Спецтехоснастка». URL: https://d-sto.com/ (дата звернення 10.10.2025).
Levchuk K., Tarasenko S. HR management in a modern production environment LLC "Spetstekhosnastka. Економічний вісник Дніпровського державного технічного університету. № 1 (10). 2025.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).