ТЕНДЕНЦІЇ ФІНАНСОВОЇ ПОВЕДІНКИ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДОМОГОСПОДАРСТВ
DOI:
https://doi.org/10.31319/2709-2879.2021iss1(2).232592pp85-93Ключові слова:
домогосподарства, фінансові активи, доходи, витрати, заощадження, чисті активиАнотація
Домогосподарства, як інституційний сектор, виступають активними суб’єктами фінансових відносин в національній економіці. Метою дослідження є визначення та пояснення тенденцій фінансової поведінки європейських домогосподарств з огляду на формування їх багатства. В процесі дослідження фінансової поведінки домогосподарств країн Євросоюзу встановлено: перевищення наявних доходів над витратами, зростання заощаджень та багатства домогосподарств Євросоюзу, високий обсяг позикових коштів, збільшення якого відбувається у кризові часи, насамперед, у країнах, де фінансові активи сконцентровані у страхових або пенсійних фондах. Висвітлено стійку тенденцію до поширення вкладень у Пенсійні фонди, навіть у кризові періоди. Встановлено, що 76,02 % варіабельності загальної чистої вартості активів домогосподарств пояснюється структурою фінансових активів. Практичне значення отриманих результатів полягає у обґрунтуванні необхідності регулювання поведінковими детермінантами домогосподарств щодо економічної освіченості, фінансової грамотності, державної підтримки розвитку кріпкої банківської системи та привабливих умов депозитів, страхових та недержавних пенсійних фондів, ринку цінних паперів.
Посилання
Modigliani F., Brumberg R. Utility Analysis and the Consumption Function: An Interpretation of Cross-Section Data. Post Keynesian Economics. New Brunswick: Rutgers University Press, 1954. pp. 388–436
Friedman M. A Theory of the Consumption Function. Princeton: Princeton University Press, 1957. 243 р.
Stephens Jr.M. The Long-Run Consumption Effects of Earnings Shocks. Review of Economics and Statistics. 2001. № 83(1). Р. 28–36.
Johnson D., Parker J., Souleles N. S. Household Expenditure and the Income Tax Rebates of 2001. American Economic Review. 2006. № 96(5). Р. 1589–1610.
Parker J., Souleles N.S., Johnson D., McClelland R. Consumer Spending and the Economic Stimulus Payments of 2008. American Economic Review. 2013. №. 103(6). Р. 2530–2553.
Kueng L. Excess Sensitivity of High-Income Consumers. The Quarterly Journal of Economics. 2018. Vol. 133. Iss. 4. Р. 1693–1751.
Kaplan G., Violante G.L., Weidner J. The Wealthy Hand-to-Mouth. Brookings Papers on Economic Activity. 2014. № 1. Р. 77–138.
Laibson D., Maxted P., Repetto A., Tobacman J. Estimating Discount Functions with Consumption Choices over the Lifecycle. National Bureau of Economic Research Working Paper 13314. Mimeo: HarvardUniversity, 2017. 49 р.
Parker J. Why Don’t Households Smooth Consumption? Evidence from a 25 Million Dollar Experiment. American Economic Journal: Macroeconomics. 2017. № 9(4). Р. 153–83.
Gross D., Souleles N.S. Do Liquidity Constraints and Interest Rates Matter for Consumer Behavior? Evidence from Credit Card Data. Quarterly Journal of Economics. 2002. № 117(1). Р. 149–185.
Gathergood J., Mahoney N., Stewart N., Weber J. How Do Individuals Repay Their Debt? The Balance-Matching Heuristic. American Economic Review. 2019. № 109 (3). Р. 844-75.
Lusardi A., Scheresberg C. de B. Financial Literacy and High-Cost Borrowing in the United States. International Journal of Consumer Studies. 2018. Vol.42. Iss.3. Р. 283-294.
Kuhnen C.M., Miu A.C. Socioeconomic Status and Learning from Financial Information. Journal of Financial Economics. 2017. № 124(2). Р. 349–372.
Das S., Kuhnen C. M., Nagel S. Socioeconomic Status and Macroeconomic Expectations. Working Paper 24045. Cambridge: National Bureau of Economic Research, 2017. 51 р.
Peijnenburg K., Nijman T., Werker B. J. M. Health Cost Risk: A Potential Solution to the Annuity Puzzle. The Economic Journal. 2017. Vol.127. Iss. 603. Р. 1598-1625.
Benartzi S., Previtero A., Thaler R. H. Annuitization Puzzles. Journal of Economic Perspectives. 2011. № 25(4). Р. 143–164.
Gabaix X., Laibson D., Li D., Li H., Resnick S., De Vries C. G. The Impact of Competition on Prices with Numerous Firms. Journal of Economic Theory. 2016. № 165. Р. 1–24.
Grinblatt M., Ikдheimo S., Keloharju M., Knьpfer S. IQ and Mutual Fund Choice. Management Science. 2016. № 62(4). Р. 924–944.
OECD (2021) URL: https://www.oecd.org (accessed 10 January 2021).
Modigliani F., Brumberg R. (1954) Utility Analysis and the Consumption Function: An Interpretation of Cross-Section Data. Post Keynesian Economics. New Brunswick: Rutgers University Press. pp. 388–436
Friedman M. (1957) A Theory of the Consumption Function. Princeton: Princeton University Press.
Stephens Jr.M. (2001) The Long-Run Consumption Effects of Earnings Shocks. Review of Economics and Statistics, no. 83(1), pp. 28–36.
Johnson D., Parker J., Souleles N.S. (2006) Household Expenditure and the Income Tax Rebates of 2001. American Economic Review, no. 96(5), pp. 1589–1610.
Parker J., Souleles N. S., Johnson D., McClelland R. (2013) Consumer Spending and the Economic Stimulus Payments of 2008. American Economic Review, no. 103(6), pp. 2530–2553.
Kueng L. (2018) Excess Sensitivity of High-Income Consumers. The Quarterly Journal of Economics, Vol. 133, Iss. 4, pp. 1693–1751.
Kaplan G., Violante G. L., Weidner J. (2014) The Wealthy Hand-to-Mouth. Brookings Papers on Economic Activity, no. 1, pp. 77–138.
Laibson D., Maxted P., Repetto A., Tobacman J. (2017) Estimating Discount Functions with Consumption Choices over the Lifecycle. National Bureau of Economic Research Working Paper 13314. Mimeo: Harvard University.
Parker J. (2017) Why Don’t Households Smooth Consumption? Evidence from a 25 Million Dollar Experiment. American Economic Journal: Macroeconomics, no. 9(4), pp. 153–83.
Gross D., Souleles N.S. (2002) Do Liquidity Constraints and Interest Rates Matter for Consumer Behavior? Evidence from Credit Card Data. Quarterly Journal of Economics, no. 117(1), pp. 149–185.
Gathergood J., Mahoney N., Stewart N., Weber J. (2019) How Do Individuals Repay Their Debt? The Balance-Matching Heuristic. American Economic Review, no. 109 (3), рр. 844–75.
Lusardi A., Scheresberg C. de B. (2018) Financial Literacy and High-Cost Borrowing in the United States. International Journal of Consumer Studies, Vol. 42, Iss. 3, pp. 283–294.
Kuhnen C.M., Miu A.C. (2017) Socioeconomic Status and Learning from Financial Information. Journal of Financial Economics, no. 124(2), pp. 349–372.
Das S., Kuhnen C.M., Nagel S. (2017) Socioeconomic Status and Macroeconomic Expectations. Working Paper 24045. Cambridge: National Bureau of Economic Research.
Peijnenburg K., Nijman T., Werker B. J. M. (2017) Health Cost Risk: A Potential Solution to the Annuity Puzzle. The Economic Journal, Vol.127, Iss. 603, pp. 1598–1625.
Benartzi S., Previtero A., Thaler R. H. (2011) Annuitization Puzzles. Journal of Economic Perspectives, no. 25(4), pp. 143–164.
Gabaix X., Laibson D., Li D., Li H., Resnick S., De Vries C. G. (2016) The Impact of Competition on Prices with Numerous Firms. Journal of Economic Theory, no. 165, pp. 1–24.
Grinblatt M., Ikдheimo S., Keloharju M., Knьpfer S. (2016) IQ and Mutual Fund Choice. Management Science, no. 62(4), pp. 924–944.
OECD (2021) Available at: https://www.oecd.org (accessed 10 January 2021).
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
a. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
b. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
c. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
