Економічний вісник Дніпровського державного технічного університету

ЦИФРОВІ ІНСТИТУТИ В ПРОЦЕСАХ СТРУКТУРНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

О.В. Гончаренко — 2026-01-06

У статті окреслено можливості діджиталізації у процесах управління та структурної модернізації національної економіки. Розвиток діджиталізації в Україні почався з підписання Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства України, а згодом і Стратегії розвитку сфери електронних комунікацій України на період до 2030 року та операційний план заходів з її реалізації у 2025-2027 роки. Так, проведені дослідження показали, що питома вага підприємств за видами економічної діяльності, які використовують Інтернет з кожним роком зростає, як і частка працівників, які теж у своїй роботі використовують Інтернет ресурси. Також за останні вісім років зросла частка підприємств, які мають власний вебсайт (на 8 %) та використовують соціальні медіа у своїй роботі (на 57 %). Узагальнено, що сьогодні не зважаючи на військовий стан, Україна має достатні перспективні можливості для розвитку процесів цифровізації національної економіки. Визначено, що перспективні можливості процесів діджиталізації та цифрові технології здатні сьогодні суттєво трансформувати національну економіку дедалі глибше інтегруючись в економічні відносини та стимулюючи їх розвиток.

ФАКТОРИ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ РОСЛИННИЦТВА В УКРАЇНІ

В.А. Дмитрієва — 2026-01-06

Рослинництво в Україні відіграє ключову роль в розвитку сільського господарства. Продукція аграрної галузі є джерелом для харчування населення та ресурсом для переробної промисловості. Окремі її види використовують в тваринництві та птахівництві. Завдяки розвитку цієї сфери діяльності Україна розширила свій торгівельний вплив через продажі зернових та олійних культур за кордон. За роки незалежності завдяки реформам та підтримці господарств саме рослинництво почало розвиватися доволі швидкими темпами. За рахунок яких факторів це стало можливим? Змінилась форма господарювання від колективної до приватної власності на землю. Фермери використовують новітні технології обробки землі. Застосовуються спеціальні засоби зміцнення та захисту культур від хвороб і шкідників. Для підвищення продуктивності рослин в ґрунт вносять природні та синтезовані поживні речовини. Кожний фактор зумовлює свій економічний ефект на врожайність культур.

У статті виконано аналіз окремих показників, що стосуються обсягу поживних речовин в добривах, які є передумовою зростання продуктивності рослин та прибутковості в аграрній сфері. Аналіз виконано за даними офіційних статистичних джерел (сайтів Державної служби статистики України та FAOSTAT) за період 1992-2023 рр.

ЦИФРОВІЗАЦІЯ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ: КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АСПЕКТ

Ю.Ю. Приходько — 2026-01-06

Обґрунтовані детермінанти впливу цифрових технологій на інституціональне забезпечення інноваційної динаміки.

Встановлено, що трансформація функціоналу інституціонального забезпечення інноваційної динаміки обумовлена структурними змінами національної економіки, новим характером економічних взаємодій й новими видами діяльності в умовах цифровізації й змін глобального середовища.

Аргументовано, що ключові цифрові інституції отримали часткову формалізацію, але залишилась значна частка трансакцій, які потребують регламентування, адже їх дія визначається переважно неформальними нормами. Низький рівень інституціоналізації інноваційних цифрових технологій виявляється в опортунізмі до діючих формальних норм, які встановлені державою або фірмами.

Обґрунтовано, що цифрові інновації в постіндустріальній моделі економіки набувають ключового статусу, адже вони здатні мінімізувати рівень опортунізму при економічних операціях і взаємодіях економічних суб’єктів та трансакційні витрати, що їх супроводжують.

Встановлено, що цифрові технології здатні підсилити функціонал інститутів за допомогою іманентних їм властивостей (автоматизованості, інформативності, прозорості), що мінімізує трансакційні витрати й дозволяє мінімізувати або виключити вплив окремих дисфункцій інститутів або навіть зруйнувати інституціональну пастку.

Визначено, що цифрові трансформації сприяють оптимізації діючих і появі нових інститутів, їх позитивний вплив забезпечує алгоритмізація інституціонального впливу, мінімізація негативних проявів сформованих інституціональних «пасток», втрата стійкості архаїчними нормами. Урахування виявлених факторів впливу цифрових технологій на діючі інститути дозволить підсилити дієвість формальних норм та їх ефективність.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДИНАМІКИ АГРОПРОМИСЛОВОГО ВИРОБНИЦТВА

В.В. Тимощук — 2026-01-06

Обґрунтовано напрями трансформації інституціонального забезпечення інноваційного розвитку агропромислового виробництва.

Встановлено, що формальні заходи та регулюючі впливи на інноваційний розвиток агропромислового виробництва залишалися у декларативній площині та не знайшли практичного втілення у конкретних механізмах свого запровадження протягом всього трансформаційного й пострансформаційного періоду розвитку економіки України.

Аргументована відсутність цільової спрямованості запроваджених інструментів впливу як структурного спрямування (важливі для короткострокового й середньострокового періодів), так і модернізаційного (об’єктивно необхідні для довгострокового періоду). Запроваджені програми бюджетного фінансування стосувалися переважно підтримки агровиробників і не стимулювали їх до інноваційної діяльності, а монетарні впливи носили більше декларативний характер.

Обгрунтовано, що для вирішення проблем структурної деформації агропромислового виробництва з властивим йому монокультурним виробництвом; розвитку тваринницької галузі; збереження та відновлення природно-ресурсного й трудового потенціалу необхідно запровадити програмно-цільові заходи реалізації інноваційного розвитку, які базуються на інституціональних інструментах та індикаторах досягнення цілей модернізації з урахуванням наявного стану агровиробництва, ресурсного потенціалу, сільськогосподарських земель, кліматичних змін й запитів у повноцінному харчуванні.

РОЛЬ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Н.А. Караван — 2026-01-06

Стаття присвячена дослідженню економічної ролі виробничих фондів у забезпеченні конкурентоспроможності підприємства, що набуває особливої актуальності в умовах високого зносу основних засобів в Україні та викликів воєнного й післявоєнного періодів. У процесі дослідження обґрунтовано, що саме основні фонди формують довгострокові конкурентні переваги. Запропоновано мультиплікативну модель для інтегральної оцінки конкурентоспроможності підприємства, яка базується на нормалізованих показниках стану та ефективності використання основних фондів. Виділено ключові проблеми розвитку виробничих фондів в Україні: критичний рівень зносу, дефіцит інвестицій та недостатнє впровадження сучасних систем управління активами. Запропоновано практичні заходи, реалізація яких дозволить підвищити рівень конкурентоспроможності підприємства.

ЕКОНОМІЧНА ДІАГНОСТИКА РИЗИКІВ ПРОДУКТОВОГО ПРОВАЛУ ПРИ ВПРОВАДЖЕННІ ТОВАРНИХ ІННОВАЦІЙ В ІНТЕРНЕТ-МАГАЗИНІ

І.Г. Павловська — 2026-01-06

У роботі розглядається науково-прикладна проблема розробки превентивної економічної діагностики ризиків провалу товарних інновацій, адаптованої до умов електронної комерції (e-commerce). Актуальність дослідження зумовлена високим рівнем інвестиційних та репутаційних втрат внаслідок провалу нових продуктів, спричиненого не лише класичними ринковими чинниками, а й специфічними цифровими ризиками (конверсійні бар'єри, UX/UI, вірусний негатив). В рамках дослідження систематизовано теоретичні підходи, доведено, що в e-commerce товарна інновація є комплексною пропозицією, а провал визначається технологічними та репутаційними критеріями. Обґрунтовано систему ключових показників ефективності (KPIs) для ранньої діагностики, включно з коефіцієнтом додавання до кошика (ATR), коефіцієнтом покинутого кошика (ACR) та індексом чистої підтримки (NPS), які виступають як ранні попереджувальні сигнали. На основі цих показників розроблено рекомендації щодо застосування системи раннього попередження (EWS) з трирівневим алгоритмом реагування, що забезпечує перехід від постфактумного аналізу до оперативного коригування товарної стратегії. Надано практичні пропозиції щодо антикризових заходів для мінімізації економічних та репутаційних втрат. Практичне значення роботи полягає у можливості безпосередньої інтеграції запропонованої системи діагностики та EWS в аналітичні платформи інтернет-магазинів.

МЕТОДОЛОГІЇ УПРАВЛІННЯ ПРОЄКТАМИ В IT-ІНДУСТРІЇ

Г.І. Карімов — 2026-01-06

Унікальність IT-проєктів полягає в їхній інноваційності, динаміці та частій невизначеності щодо кінцевого результату. Саме тому вибір методології є критично важливим для забезпечення стабільного та передбачуваного процесу розроблення. У статті здійснено комплексний аналіз сучасних методологій управління проєктами, що застосовуються в IT-індустрії, серед яких Waterfall, Agile, Scrum та Kanban. Розкрито їх сильні та слабкі сторони, особливості впровадження, ефективність у високодинамічному середовищі та специфіку використання залежно від типу проєкту. Додатково наведено оцінку актуальних тенденцій розвитку гібридних моделей та їх впливу на результативність команд розробників. Отримані результати можуть стати основою для подальших досліджень щодо оптимізації процесів управління IT-проєктами.

УНІВЕРСИТЕТ ЯК СИНЕРГІЯ АКАДЕМІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА БІЗНЕС-МОДЕЛІ

С.О. Добролежа — 2026-01-06

У дослідженні обґрунтовано, що сучасний університет перебуває в умовах глибокої трансформації, зумовленої одночасною дією зовнішніх (воєнний стан, глобальна конкуренція, цифровізація) та внутрішніх (дефіцит фінансування, зміна освітніх моделей, потреба в інноваціях) чинників. Традиційна академічна модель, заснована на автономії й суспільній місії, вже не забезпечує достатніх можливостей для стійкого розвитку, що сприяє формуванню гібридної – академічно-підприємницької – моделі університету.

Проаналізовано, що скорочення бюджетного фінансування, зокрема у зв’язку з пріоритетним спрямуванням ресурсів держави на оборону, суттєво посилює потребу у диверсифікації джерел доходів закладів вищої освіти. Університети змушені впроваджувати бізнес-орієнтовані інструменти, що включають проєктний менеджмент, маркетингові стратегії, комерціалізацію результатів наукових досліджень, партнерство з бізнесом та створення стартап-екосистем. У цьому контексті фандрейзинг та ендавмент-фонди стають ключовими елементами фінансової стабільності та довгострокового розвитку.

Цифровізація є не лише технологічною вимогою, а й механізмом підвищення конкурентоспроможності, прозорості та ефективності управління. Розбудова цифрових платформ, електронних сервісів та систем аналізу даних трансформує університет на кшталт високотехнологічної організації, здатної функціонувати навіть у кризових умовах війни.

Наголошено, що процеси комерціалізації мають не лише переваги у вигляді підвищення інноваційності, фінансової незалежності та зростання привабливості для міжнародних партнерів, але й низку ризиків: загрозу знецінення академічних цінностей, посилення нерівності між факультетами, потенційні конфлікти інтересів та надмірну орієнтацію на прибуткові напрями досліджень. Це зумовлює потребу у виробленні збалансованої політики, що поєднує принципи академічної доброчесності з ефективністю бізнес-моделей.

Узагальнення результатів дослідження дає підстави стверджувати, що вдосконалення управлінських процесів є критично необхідним елементом стратегії розвитку українських університетів у період війни та післявоєнного відновлення. Перехід до стратегічно орієнтованого, гнучкого та інноваційного управління підвищує адаптивність ЗВО, зміцнює взаємодію з бізнесом та громадянським суспільством, розширює можливості міжнародної кооперації та створює підґрунтя для формування сучасної, конкурентоспроможної та стійкої системи вищої освіти.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ МОДЕЛІ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ЕКОНОМІКИ

П.I. Кopeнюк — 2026-01-06

Стаття присвячена дослідженню інноваційних моделей підприємництва в цифровій економіці України, що характеризуються адаптивністю до ринкових змін, використанням цифрових платформ та інтеграцією передових технологій. Встановлено ключову роль урядових ініціатив, зокрема Diia.City та платформи «Дія», у спрощенні бізнес-процесів, зниженні бюрократичних бар’єрів та стимулюванні цифрових інновацій. Обґрунтовано значення цифрових технологій, колаборативних мереж, гнучкого лідерства та безперервного навчання для розвитку стартапів. Проаналізовано вплив спрощених систем оподаткування, грантових програм та законів про цифрову інфраструктуру на формування сприятливого підприємницького середовища. Доведено, що інтегровані цифрові сервіси, освітні ініціативи та міжнародне співробітництво сприяють трансформації України в регіональний інноваційний хаб, незважаючи на виклики.

ОЦІНКА ВИКОРИСТАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ У КОНТЕКСТІ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ПІДПРИЄМСТВА

К.О. Левчук — 2026-01-06

У сучасних умовах стрімких економічних трансформацій та посилення конкуренції особливого значення набуває ефективне управління трудовими ресурсами підприємства. Глобальні тенденції — демографічні зміни, старіння населення, збройні конфлікти, дефіцит кваліфікованих кадрів, цифровізація виробництва, поява нових форм організації праці — формують нові вимоги до кадрової політики та системи управління персоналом. Людський ресурс є не лише фактором виробництва, але й стратегічною перевагою підприємства, здатною забезпечити інноваційний розвиток та стійку конкурентоспроможність

Статтю присвячено комплексному дослідженню трудових ресурсів підприємства та оцінюванню їх впливу на результати господарської діяльності на прикладі ТОВ «Спецтехоснастка» у 2022–2024 рр. Метою роботи є визначення рівня ефективності використання персоналу, аналіз змін його чисельності, професійно-кваліфікаційної та вікової структури, а також оцінювання показників продуктивності праці, плинності кадрів і використання робочого часу. Методологічною основою дослідження стали методи статистичного, структурно-динамічного, порівняльного та факторного аналізу.

У процесі дослідження встановлено, що чисельність та склад персоналу зазнавали суттєвих коливань під впливом воєнних подій, нестабільності зовнішнього середовища та зміни обсягів виробництва. Виявлено зростання частки працівників із професійно-технічною та вищою освітою, що свідчить про підвищення якісного потенціалу трудових ресурсів. Разом з тим зафіксовано тенденцію до старіння кадрового складу, що формує ризики зниження інноваційної здатності підприємства у довгостроковій перспективі.

Показники плинності кадрів демонструють різке скорочення у 2023 році, що пов’язано з удосконаленням системи адаптації нових працівників, підвищенням мотиваційних стимулів та поліпшенням умов праці. Дослідження використання фонду робочого часу засвідчило його зменшення у 2023 році через енергетичні перебої та безпекові загрози, однак у 2024 році відбулося часткове відновлення. Аналіз продуктивності праці показав переважно позитивну динаміку, хоча темпи зростання у 2024 році дещо сповільнилися через підвищення витрат і зниження організаційної ефективності.

Зроблено висновок, що трудові ресурси підприємства залишаються достатньо ефективними та стійкими, але для забезпечення довгострокової конкурентоспроможності потрібне подальше вдосконалення кадрової політики, розвиток компетенцій працівників і формування інноваційних підходів до управління персоналом.

ФОРМУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ СТРАТЕГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ В УМОВАХ СТРІМКОГО РОЗВИТКУ ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ЖОРСТКОЇ КОНКУРЕНЦІЇ

О.О. Плахотнік — 2026-01-06

Актуальність удосконалення процесу формування комунікативних стратегій організацій в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій та жорсткої конкуренції є критичною важливою. У статті доведено, що у сучасному конкурентному середовищі ефективна комунікація є ключовим ресурсом. Розглянуто особливості формування комунікативних стратегій організацій США, Японії, Китаю та європейських країн. Виділено їхні відмінні риси.

У процесі розробки комунікативних стратегій організацій запропоновано застосовувати наступні підходи, що поєднують технології з нестандартним мисленням, а саме: «Data-Driven Creative», «Omni-Chanel Storytelling», «Agile Communications», «Interactive Co-Creation», «Purpose-Driven Tech».

Розроблено етапи формування комунікативної стратегії організації, що поєднують класичні принципи з інтеграцією цифрових технологій та акцентом на креативному, гнучкому підході. Застосування запропонованого процесу формування комунікативних стратегій організацій в практиці їхньої діяльності надасть можливість підвищити ефективність комунікації, сформувати цілісний імідж бренду, отримати стійку конкуренту перевагу, покращити взаємодію зі стейкголдерами, підвищити залученість співробітників, ефективно управляти кризовими ситуаціями й стимулювати інновації.

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕТАЛУРГІЙНОГО ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИНКОВОЇ НЕСТАБІЛЬНОСТІ

І.М. Чернявська — 2026-01-06

У статті висвітлено теоретичні аспекти управління господарською діяльністю металургійного підприємства, проведено змістовний аналіз інструментів підвищення результативності використання ресурсів, виконано оцінювання ефективності управління виробничими ресурсами. Обґрунтовано застосування управлінських заходів щодо виявлення резервів зниження витрат та оптимізації ресурсів, надано рекомендації щодо розробки управлінських рішень з метою підвищення ефективності господарської діяльності підприємства. Зокрема, упровадження систем контролю якості в реальному часі, оптимізація сировинної бази та скорочення зобов’язань через взаємозалік, модернізація основних засобів та ремонтної бази, поліпшення оборотності капіталу. Доведено економічну ефективність запропонованих управлінських заходів.

СТРАТЕГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ СУБ’ЄКТАМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ: ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

І.П. Ткаченко — 2026-01-06

У статті розглянуто теоретико-методичні засади формування інформаційної основи стратегічного управління суб’єктами господарювання в умовах цифрової трансформації економіки. Обґрунтовано, що традиційні системи бухгалтерського обліку, зорієнтовані на ретроспективне відображення господарських процесів, не забезпечують належного рівня інформаційної підтримки стратегічних рішень. Визначено ключові проблеми — недостатня інтеграція інструментів бізнес-аналітики в систему управління, низький рівень уніфікації підходів до формування інформаційної бази та обмежене використання аналітичних технологій прогнозування.

Розкрито роль бухгалтерського обліку як складової інформаційно-аналітичної системи підприємства, що забезпечує дані для оцінювання, контролю, прогнозування та прийняття управлінських рішень. Доведено, що ефективне стратегічне управління потребує поєднання облікової, аналітичної та прогностичної інформації, здатної забезпечити адаптивність підприємства до змін зовнішнього середовища.

ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ЗВО: РОЛЬ ВНУТРІШНЬОГО КОНТРОЛЮ ТА ДОБРОЧЕСНОСТІ В УПРАВЛІННІ РЕСУРСАМИ

А.В. Хмелюк — 2026-01-06

Стаття присвячена формуванню обліково-аналітичного забезпечення фінансової стійкості закладів вищої освіти (ЗВО) в умовах підвищеної автономії та необхідності прозорості. На основі аналізу фінансової звітності ДДТУ за 2024 рік визначено поточний рівень стійкості, що характеризується високою ліквідністю та прибутковістю, але критично низькою фінансовою автономією (12,77 % при нормі 50-70 %).

Доведено, що низький коефіцієнт автономії та значна залежність від державного фінансування (75,24 %) створюють стратегічні ризики. Обґрунтовано ключову роль внутрішнього контролю як механізму мінімізації цих ризиків через забезпечення достовірності облікових даних та ефективності використання ресурсів.

Акцентується увага на принципах доброчесності, які є необхідною умовою для якісного аналізу та прийняття управлінських рішень щодо диверсифікації доходів і оптимізації витрат. Розроблено рекомендації для ДДТУ щодо посилення самофінансування та зміцнення фінансової бази.

ВПЛИВ ВІЙНИ НА КРЕДИТНУ ПОЛІТИКУ ТА ДИНАМІКУ КРЕДИТНИХ РИЗИКІВ БАНКІВ УКРАЇНИ

С.М. Ганзюк — 2026-01-06

У статті досліджено особливості реалізації кредитної політики та управління кредитними ризиками банківського сектору в умовах війни. Визначено регуляторні заходи НБУ щодо зменшення рівня проблемної заборгованості в структурі портфелів банківських кредитів. Розглянуто основні ризики для фінансового сектору України на сучасному етапі. Проаналізовано ключові показники кредитного ризику банків України, а також найбільшого системно важливого державного банку країни, оцінено якість їх кредитних портфелів. Визначено фактори фінансової стабільності вітчизняних банків в кризовий період. Здійснено прогнозування на найближчу перспективу по банківському сектору України рівня кредитного ризику – ключового інструменту стратегічного управління як для фінансово-кредитних установ, так і для державного регулятора.

ЗАСТОСУВАННЯ КРЕДИТНИХ РЕЙТИНГІВ В ОЦІНЮВАННІ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ПРИВАБЛИВОСТІ

С.С. Герасименко — 2026-01-06

Метою написання статті є розгляд методів побудови кредитних рейтингів та особливостей їх застосування в оцінюванні інвестиційної привабливості суб’єктів фондового ринку.

В умовах сучасної ринкової економіки кредитний рейтинг виступає універсальним інструментом оцінки надійності як держав, так і окремих суб’єктів господарювання. Для того, щоб порахувати і зробити висновок про кредитний рейтинг компанії, потрібно врахувати низку факторів, як наприклад: кредитну історію, поточне фінансове становище, вчасність сплати позики або заборгованості тощо. В роботі дослідження застосування кредитних рейтингів до оцінювання інвестиційної привабливості шляхом застосування статистичних методів аналізу було здійснене для оцінювання і порівняння інвестиційної привабливості сукупності компаній автомобілебудування.

За попередньо підготовленими та обробленими даними для виявлення відмінностей та спільних рис в поведінці показників різних груп компаній був здійснений порівняльний аналіз. який доповнює описову статистику. В подальшому для вимірювання сили та напрямку зв’язку між параметрами, що оцінюються, був використаний кореляційний аналіз, за результатами якого були сформовані інвестиційні портфелі. З метою виявлення внутрішньоринкової неоднорідність об’єктів був використаний кластерний аналіз, який дозволив виявити приховані закономірності, притаманні саме певним групам, що сприяло формуванню диверсифікованих інвестиційних стратегій.

На основі виділених головних компонент був сформований інтегральний індекс інвестиційної привабливості – комплексний показник, що узагальнює вплив ключових аспектів та дозволяє ранжувати компанії за рівнем привабливості. Завершальним етапом статистичного аналізу стала побудова прогностичних моделей, що дозволяють екстраполювати виявлені тенденції в майбутнє та оцінити очікувані результати інвестицій. Використаний підхід забезпечує перехід від багатовимірного опису до одновимірного індикатора, що значно спрощує інтерпретацію результатів, дозволяючи об’єктивно оцінювати інвестиційну привабливість компаній з метою вироблення рекомендацій для прийняття ефективних інвестиційних рішень.

ФІНАНСОВІ НАСЛІДКИ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ВИКЛИКИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Т.О. Гуржий — 2026-01-06

У статті досліджено фінансові втрати та соціально-економічні виклики, спричинені воєнним станом в Україні. Проаналізовано дані Глобального індексу миру та SIPRI щодо військових витрат. Проаналізовано динаміку ВВП, промислового виробництва, інвестиційної активності та інфляційних процесів. Визначено масштаби фіскальних втрат держави у 2022–2025 рр. та їхній вплив на бюджетну систему й добробут населення. Окрему увагу приділено соціальним аспектам, зокрема проблемам внутрішньо переміщених осіб та заходам державної підтримки. Теоретико-методологічною основою є поєднання статистичного та порівняльного аналізу, екстраполяції трендів. Новизна роботи полягає у систематизації комплексного впливу війни на фінансову систему та обґрунтуванні напрямів післявоєнного відновлення економіки, що сприятиме формуванню адаптивної фінансової політики України.

ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНО ОРІЄНТОВАНОЇ МОДЕЛІ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Л.В. Коренюк — 2026-01-06

У статті теоретично обґрунтовано та проаналізовано інвестиційно орієнтовану модель економічного зростання України в умовах післявоєнного відновлення та європейської інтеграції. Дослідження базується на теорії ендогенного зростання, системному аналізі інституційних реформ, порівняльному аналізі міжнародного досвіду та економіко-математичному моделюванні з використанням регресійного аналізу та виробничих функцій. Виявлено, що поєднання інвестицій у фізичний, людський та інтелектуальний капітал, підтримане реформами та міжнародною фінансовою допомогою, забезпечує стійке економічне зростання. Доведено ефективність податкових стимулів, цифровізації регулювання та державно-приватного партнерства. Вперше систематизовано методологічні підходи до стимулювання інвестиційної діяльності в Україні та їхній економічний ефект у контексті післявоєнної трансформації. Розроблено конкретні рекомендації щодо вдосконалення інвестиційної політики, які можуть бути використані урядом, міжнародними донорами та бізнесом для формування сприятливого інвестиційного середовища.